Телль-ель-Хаммам (араб. تل الحمام‎ — пагорб (телль), місце археологічних розкопок поселення середньої бронзової доби (1800—1550 рр. до н. е.) у південній Йорданській долині, на північний схід від Мертвого моря, в Йорданії Розташований в 22 км на схід від стародавнього Єрихона.

Поселення безперервно існувало з часів енеоліту (близько 4700 до н. е.). Місто було покинуто близько 1550 до н. е. На момент зникнення він був одним з найбільших міст Палестини, найбільшими були тільки Тель-Хацор і Ашкелон. Пізніше його територія входила до складу більшого міста Лівіас (городище Телль-ель-Раме), яке існувало за часів Римської імперії, Візантії та ранньоісламського періоду.