Загалом в Китаї розраховуються 36 озер з назвою Сіху, але, найвідомішим є Західне озеро, що знаходиться в Ханчжоу. За науковими даними, озеро — колишня лагуна річки Цяньтан, його вік порівняно — близько 2 тисяч років.

За оповідю історика Чжан Дая під час свого володарювання ці місця відвідав імператор Цінь Шихуанді. За легендою, камінь до якого пристав його човен перетворився на велике каміння буддійського храму на горі Баоші.

За династії Суй суди було протягнуто канал, що з'єднав річки хуанхе і Цяньтан, отримавши назву Великий китайський канал. У 781 році губернатор Лі Мі задля забезпечення мешканців питною водою наказ вирити 6 свердловин у густонаселлених районах. Їх було з'єднано трубами, по яким вода потрапляла до Ханчжоу. Натепер залишився лише 1 колодязь — Сянгуо (неподалік від міста Цзіньтін).

Своїм облаштуванням Сіху зобов'язане двом поетом-губернаторам, які звернули увагу на красу місця і оспівали її у своїх віршах, а також чимало зробили для облаштування озера і берегів. Їхні імена відображені в назвах дамб — Боді 白堤 і Суді 苏堤. Так, поет Бо Цзюй-і, щоб зберегти води озера, які використовувалися для зрошення полів, побудував греблю, з якою також можна було милуватися навколишніми пейзажами. Згодом вона була затоплена, але народ в пам'ять про поета-губернаторові, побудував іншу і назвав її його ім'ям. Натепер гребля Боді зміцнена і розширена, по її берегах висаджені дерева, квіти, побудовані мости і павільйони. Бо Цзюй-і присвятив Сіху свій вірш «Не можу залишити Ханчжоу з любові до озера Сіху».

Гребля Суді, що завдовжки 2600 метрів і має 6 арочних мостів, названа на честь іншого поета-губернатора — Су Дунпо. Він зміг організувати широкомасштабні роботи з очищення озера, і добута глина пішла на будівництво греблі. Саме Су Дунпо вперше вжив словосполучення «Сіху» в офіційному документі, давши, таким чином, назву цьому озеру. Також відобразив своє захопленням ним у вірші «Хочу порівняти озеро Сіху з красунею, яка прекрасна і в малому, і в густому гримі».

Дамба Боді з'єднує берег з найбільшим островом на озері — Гушань (Самотня гора), який славиться своєю смарагдовою зеленню вікових дерев, хвилястими стежками, весняним цвітінням камелій і орхідей. На березі розкинувся сливовий сад. За переказами, тут на самоті жив поет Лінь Хецзін (967–1028), який вирощував сливи і розводив лелек. Коли він помер, усе 360 сливових дерев зів'яли, а пара лелек померла від туги. Місцеві жителі вирішили поховати їх поруч з могилою поета, а неподалік спорудили альтанку Фанхетін («Альтанка лелек, що вилітають»). На згадку про поета сливи посадили по всьому горбу.

За наказом володаря держави Уюе (часів П'яти династій і десяти царств) Цянб Лю були проведені поглиблювальні роботи на озері. У XIV ст. за часів династії Юань тут побував відомий італійський мандрівник Марко Поло. У XVI ст. мінський губернатор Ян Менїн провів нові поглиблювальні роботи, що тривали 152 днів, задіяно було 6,7 млн чоловіків, усього витрачено 23,607 лян срібла, в результаті ліквідовано 3,481 га незаконних полів. Видалений мул використали для розширення грублі Суді та проведення нової греблі Янгунді до західного внутрішнього озера. У 1607 році губернатор Ні Сіньтан звів кругову греблю до острова Сюйінчжоу. У 1611 і 1620 роках створювали й зовнішні ставки та будови біля них, що зрештою утворило місцину відому як один з видів Сіху — «Місяць, що відбивається в трьох вирах»

Імператори з династії Цін полюбляли тут бувати. так, імператор Кансі відвідував Сіху 5 разів, бгатоа також бували імператори Юнчжен (він наказав розширити площу озера з 7,54 до 8,1 кв2), Цяньлун. У XVIII ст. розбито парк «Місяць над сонним озером восени», який розташований у південно-східного підніжжя гори Відлюдника. У 1800 і 1864 роках відбувалися поглиблювальні роботи. У 1903 році відомий художник і різьбяр печаток У Чаншо разом зі своїми друзями заснував товариство з вивчення різьблення кам'яних печаток Силін.

Після повалення монархії й встановлення республіки місця навколо Сіху відкрили для усіх мешканців. Парк часів Цін було перейменовано на «Парк Сунь Ятсена». З 1917 року урядом Китайської республіки проводилися роботи з відновлення пам'яток архітектури навколо озера.

Після утвердження Китайської народної республіки Ханчжоу і Сіху відкрили для туристів з інших країн. На час культурної революції підтримання в гарному стані місцин біля Сіху припинилося. Лише з кінця 1970-х років китайський уряд знову починає піклуватися про Сіху, відкриває доступ до нього. З 2000 року почала працювати виставка «ЕКСПО Сіху». 1 жовтня 2003 було відкрито рух по 1300-метровому тунелю під озером. Зображення Сіху поміщено на купюру в 1 юань, надрукованої 2004 року.