Сіддгартха Ґаутама

Сіддга́ртха Ґаута́ма (санскр.), Сіддга́ттха Ґота́ма (палі) (не раніше 7 століття до н. е. і не пізніше 5 століття до н. е., Лумбіні, Шак'я — не раніше 6 століття до н. е. і не пізніше 4 століття до н. е., Кушинагар, Малла) — індійський духовний наставник, аскет, історичний Будда Шак'я-Муні, один із семи будд старовини, засновник буддизму.

Ґаутама — ключова фігура в буддизмі. Спогади про його життя, проповіді, й розроблені ним чернечі правила були підсумовані після його смерті та завчені напам'ять спільнотою буддистів санґгою. Спочатку вони передавалися усно, але приблизно через чотириста років після смерті Гаутами були записані, утворивши збірку священних текстів буддизму «Трипітаку» (палi — «Три кошики мудростi»).

Вважається, що Будда Гаутама був сучасником джайністського мудреця, 24-го тіртханкара сучасної ери, Махавіри.

У пізніх індійських Пуранах (як, наприклад — Бгаґавата-пурана) Будда був включений в число аватар Вішну, замість Баларами.