Витоки свята Сан-Фермін сходять ще до середньовіччя, коли пастухи з передмість гнали своїх биків до Памплони на арену бою. Місцеві жителі допомагали їм, підхльостуючи биків. Так рік за роком це дійство обростало традиціями, перетворившись в XIII столітті в свято, на честь святого покровителя королівства Наварра Сан Ферміна.

Спочатку це був дводенне свято, що відзначалося 10 жовтня. У 1591 році жителі Памплони, стомлені непередбачуваною осінньою погодою, попросили єпархію перенести святкування на честь Св. Ферміна на літо. З тих пір День Святого Ферміна святкують 7 липня а самі святкування починаються 6 липня.

У давні часи, коли життя селян і ремісників орієнтувалося на сонце, забіги починалися в 6 год ранку, пізніше їх перенесли на 7 год, а зараз вони починаються о 8 год.

У 1867 році, після декількох невдалих спроб влади заборонити свято, був виданий звід правил, що регулює поведінку учасників енсієрро, з метою знизити травматизм і смертність.

У 1923 році вперше свято Сан-Фермін у Памплоні відвідав Ернест Хемінгуей. Натхненний красою міста, атмосферою і традиціями свята, він написав роман «І сонце сходить», який прославив свято в іспанській Памплоні на весь світ, завдяки чому тепер сюди з'їжджаються сотні тисяч і мільйони туристів. Особливо це свято популярне в англійців, американців і австралійців.

Згідно з офіційними документами, найтрагічнішим виявився 1924 рік, коли загинуло 15 осіб. Останній смертельний випадок під час енсієрро стався в 2009 році, коли бик на прізвисько Капучино проткнув своїм рогом шию 27-річного хлопця, який упав на заключних метрах естафети.

Не дивлячись на всю небезпеку даного заходу, рік від року кількість його учасників тільки збільшується. Найбільше постраждалих зустрічається саме серед іноземних туристів, які не так добре знайомі з містом, нюансами естафети і, найчастіше, занурившись в атмосферу нестримних веселощів, забувають про норми безпеки.