Найдавніші деталі годинника на Старій ратуші у Празі відносяться до 1410 року, й були виготовлені годиникарями Мікулашем Каданом та Яном Шинделем. Ян Шиндель був також професором математики й астрономії у Карловому університеті.

 Староміський орлой на малюнку, що зображує Прагу в день оголошення Австро-Прусської війни 17 червня 1866 року, 1896

Приблизно в 1490 році годинник був доповнений календарним циферблатом, і тоді ж годинниковий фасад був оздоблений готичними скульптурами.

У 1552 році ратушовий годинник був відреставрований годинниковим майстром Яном Таборським. У подальшому годинник не раз зупинявся, й потребував поточного ремонту.

У XVII столітті до оздоби Празьких курантів додали рухомі фігурки. Фігурки Апостолів були додані в ході капітального ремонту 1865—66 років.

Під час Другої світової війни Празьким курантам було завдано значної шкоди, адже 7 і 8 травня 1945 року в ході придушення німецькими військами розпочатого 5 травня радімовлення чеського підпілля було обстріляно Староміську ратушу, в результаті чого зайнялася пожежа, що найбільше ушкодила дерев'яні скульптурки апостолів.

По війні Празькі куранти тривалий час реставрувалися, зокрема дерев'яні деталі відновлював майстер-деревщик Войтех Сухарда (Vojtěch Sucharda). Знову годинник на Староміській ратуші запустили 1948 року.

Зображення Староміського орлою можна побачити на численних малюнках і картинах художників, адже годинник — справжня окраса і один із символів Праги.

У теперішній час (2000-ні) Празькі куранти є одним із найвідвідуваніших пунктів чеської столиці туристами — щодня юрми цікавих глядачів спеціально збираються, щоб подивитись і зафільмувати «міні-виставу у виконанні годинникових фігурок».