Плитвицькі озера (хорв. Plitvička jezera) — національний парк у Хорватії, розташований у центральній частині країни, в Лицько-Сенській (90,7%) і Карловацькій жупаніях (9,3%). Води річки Корана, що протікають крізь вапняк, за тисячі років нанесли бар'єри травертина, утворивши природні греблі, які своєю чергою створили ряд мальовничих озер, водоспадів і печер.
Назва «Плитвицькі озера» вперше була записана священником з Оточаця Домініком Вукасовичем в 1777 році.
8 квітня 1949 року Плитвицькі озера отримали статус Національного парку, а з 1979 року Національний парк включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
До 1958 року парк був недоступний для туристів, в ньому були прокладені тільки просіки. У 1958 році Йосип Мовчан, директор парку, почав будівництво пішохідних доріжок, а в наш час[коли?] на додаток до широкої мережі настилів діють маршрути екологічно чистих електропоїздів, поромів і прогулянкових катерів на електричній тязі. В озерах парку категорично заборонено купатися, а також влаштовувати пікніки, розводити багаття, приходити із собаками. Такий суворий порядок обумовлений збереженням природної рівноваги, яку впродовж багатьох років старанно оберігають місцеві екологи.
Навесні 1991 року територія парку стала місцем подій, названих Плитвицьким Кривавим Великднем, першого збройного зіткнення, що призвело до жертв. У ході Югославських війн Плитвицькі озера не раз ставали ареною боїв. Дотепер сам парк повністю розмінували, а туристична інфраструктура відновлена й інтенсивно розвивається, проте в околицях парку досі іноді знаходять міни.
Коментувати