Храм вогню в Язд (آتشکده یزد, Ātaškade-ye Yazd), також відомий як Язд Аташ Бехрам (перс. آتش بهرام یزد, < i>Ātaš Bahrām-e Yazd), — зороастрійський храм вогню в Язді, провінція Язд, Іран. На ньому вміщено Аташ Бахрам, що означає «переможний вогонь», датований 470 роком нашої ери. Це один із дев’яти Аташ-Бахрамів, єдиний вогонь найвищого ґатунку в стародавньому Ірані, де зороастрійці сповідували свою релігію з 400 року до нашої ери; інші вісім Аташ-Бахрамів знаходяться в Індії. За словами Аги Рустама Ноширавана Белівані з Шаріфабада, Анджуман-і Насірі (обрані зороастрійські посадові особи) відкрили Язд Аташ Бехрам у 1960-х роках для незороастрійських відвідувачів.

Почитання вогню сягає своїм корінням у давнішу практику підтримки вогнища, особливо в холодні зими в степах Центральної Азії, коли індоєвропейці вели кочовий спосіб життя, і вогонь був джерелом тепла, світла та затишку . Іранці почали називати вогонь Атас Язата (божество) і почали приносити йому жертви в обмін на його постійну допомогу. Церемонія, що супроводжує декламацію Yasna Haptanghaiti, здається, походить із дозороастрійських часів, коли жерці підносили виливання вогню та воді.