Найдревніший мавзолей зі збережених датується 1810 роком, про що говорить напис, викарбуваний над входом у мавзолей. У плані мавзолеї мають восьмигранну форму. Внутрішні грані оброблені нішами, які перекриті напівкуполами стрілчастої форми. Восьмигранники в плані з допомогою кутових тромпів зі сталактитами переходять в шістнадцатигранники, а потім за допомогою кутових розеток переходять в окружності куполів. Мавзолеї як всередині, так і зовні облицьовані білим каменем[1].

У трьох з чотирьох збережених мавзолеїв (№ 1, 3 і 4) над входами висічені написи. На мавзолеї під № 4 1810 року зазначено також ім'я майстра-будівельника Таги. У шести мавзолеях були виявлені в цілому 22 могили, з яких на 18 надгробках у формі саркофагів і стел висічені написи з датою. Написи називають імена правителів та окремих державних діячів XIX століття і членів їх сімей. Мавзолей же під номером 5 повністю зруйнований[2].

Мавзолей № 7 належить родині останнього ширванського хана Мустафа-хана. Тут поховані син Мустафа-хана Азад-хан і дочка Нух-бека (судячи з того, що вони поховані в одному мавзолеї, історик Сима Керимзаде передбачає наявність спорідненості між ними). На підставі наявних датувань могил всередині мавзолею, Керимзаде припускає, що він зведений в 1865-1867 рр.[2]

На цвинтарі похований поет-сатирик XIX-початку XX ст. Мірза Алекпер Сабір[3].

На території кладовища зустрічалася закавказька гюрза[4].