Респу́бліка Мала́ві (до 1964 Нья́саленд) — країна на південному сході Африки, яка межує на півночі та північному сході з Танзанією, на сході, півдні та заході з Мозамбіком, на заході із Замбією.

Площа становить 118 тис. км²; столиця — місто Лілонгве, що також є найбільшим містом Малаві; 2-ге за величиною — Блантайр, 3-тє — Мзузу, а 4-те — стара столиця Зомба. Назва Малаві походить від Мараві, старої назви людей Нянжа, які населяють цей район. Країна також прозвана «Теплим серцем Африки».

Близько X століття територію Малаві заселили мігруючі народи банту. У 1891 році територію колонізували британці й створили протекторат Великої Британії Ньясаленд, який залишався під їхнім управлінням до 1964 року, коли була проголошено незалежність. Малаві входить до Британської співдружності.

Після отримання незалежності вона стала тоталітарною однопартійною державою під головуванням Гастінгса Банди, який залишався президентом до 1994 року, коли він програв вибори. Нинішня Малаві — демократична республіка з багатопартійним парламентом. Зовнішня політика Малави передбачає позитивні дипломатичні відносини з більшістю країн та участь у низці міжнародних організацій, включно з Організацією Об'єднаних Націй, Південноафриканське співтовариство розвитку (САДК) та Африканським Союзом (АС).

Малаві є однією з найменш розвинених країн світу. Економіка країни побудована на сільському господарстві, населення здебільшого складають селяни. Малавійський уряд багато в чому залежить від зовнішньої допомоги для розвитку освіти, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища та подолання проблем безробіття й перенаселення.