Римські легіонери збудували стіну через усю Велику Британію по лінії Карлайл-Ньюкасл, у вузькому місці острова, за наказом імператора Адріана. Загальна довжина стіни Адріана — близько 117 кілометрів, від від Волсенда на річці Тайн на сході до Боунесс-он-Солвей на заході. Ширина — два з половиною-три метри, висота — до трьох метрів. Стіна мала відокремлювати південну, завойовану, частину острова від північної, названої римлянами Каледонією, звідки на римлян нападали «варвари» — місцеві кельтські племена.

На будівництво пішло шість років, здійснювали його силами військ, серед яких були не тільки римляни, а й уродженці завойованих Римом країн — Сирії, Єгипту та інших. З півночі стіні передував глибокий рів із двома валами. На кожній третині милі стіни будівельники ставили сторожову вежу, а через кожну милю зводили величезну (до 3,6 га) фортецю, в якій містився гарнізон. Фортеця мала кухні, склади, вівтарі, канцелярії для збирання податків, лазні з гарячою і холодною водою. За фортецею стояли казармені бараки.

Цей вал, до побудови нового валу за часів Антонія Пія (Антонієвий вал), був північним кордоном Римської імперії.

Стіна Адріана була збудована з каміння різних розмірів: від сучасної цеглини до величезних брил. Більша частина валу збереглася до нашого часу, особливо середній відтинок, розташований серед мальовничого ландшафту.