Ніса́, Наса́ або Неса́ (туркм. Gadymy Nusaý, перс. نسا, дав.-гр. Νισαία, також Парфавніса) — стародавнє місто, руїни якого розташовані поблизу поселення Багір, на 18 км західніше від Ашгабата, столиці Туркменістану. Складається з двох городищ — Нової Ніси, парфянського міста в долині, і Старої Ніси — царської фортеці на пагорбі.
Ніса́, Наса́ або Неса́ (туркм. Gadymy Nusaý, перс. نسا, дав.-гр. Νισαία, також Парфавніса) — стародавнє місто, руїни якого розташовані поблизу поселення Багір, на 18 км західніше від Ашгабата, столиці Туркменістану. Складається з двох городищ — Нової Ніси, парфянського міста в долині, і Старої Ніси — царської фортеці на пагорбі.
Місто засноване біля підніжжя Копетдагу парфянами в III столітті до н. е. Протягом наступних шести століть було головним містом династії Аршакідів, а іноді і столицею Парфії (під іменем «Міхрідаткірт», на честь царя Мітрідата І). Після приходу до влади Сасанідів занепало, відродилося в Середні віки як торговий центр на Шовковому шляху.
В Х столітті Ніса була передана саманідом Нухом ІІ правителю Хорезма Мамуну. Місто знаходилося під владою Мамунідів до завоювання Хорезму Махмудом Газневі в 1017 році. Син Махмуда Масуд в 1035 році був змушений віддати Нісу сельджукам, які вторглися в Хорасан.
З XII століття місто перейшло під владу нової династії хорезмшахів — Ануштегінідів, під владою яких залишалося до монгольського завоювання в 1220 році. З XVI століття Ніса поступово занепадала і до 1820-х років являла собою руїни.
Коментувати