Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в Мюштайрі (нім. Benediktinerkloster St. Johann in Müstair, фр. Couvent bénédictin de Saint-Jean-des-Sœurs, італ. Monastero benedettino di San Giovanni a Müstair, романш. Claustra benedictina da Son Jon a Müstair) у долині Валь-Мюштайр у швейцарському кантоні Граубюнден є добре збереженим монастирем епохи Каролінгів. Монастир включений до Світової спадщини ЮНЕСКО 1983 року.
Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в Мюштайрі (нім. Benediktinerkloster St. Johann in Müstair, фр. Couvent bénédictin de Saint-Jean-des-Sœurs, італ. Monastero benedettino di San Giovanni a Müstair, романш. Claustra benedictina da Son Jon a Müstair) у долині Валь-Мюштайр у швейцарському кантоні Граубюнден є добре збереженим монастирем епохи Каролінгів. Монастир включений до Світової спадщини ЮНЕСКО 1983 року.
Вважається, що монастир був заснований Карлом Великим, чия середньовічна скульптура в повний зріст розташована між середньою та південною апсидами монастирської церкви, або за його покровительства і наказу довіреною особою — єпископом Курським. Він був заснований під час каролінзького завоювання земель лангобардів (774) та баварів (778); дендрохронологічний аналіз найстаріших дерев'яних конструкцій церкви датує її також бл. 775 роком, через рік після підкорення Ломбардії. Створення монастиря забезпечило контроль Курського єпископства над долиною Віншгау аж до 1816 року. Монастир, крім своєї основної функції, слугував опорним пунктом для імператора, для контролю за перетином торгових шляхів, прихистком для пілігримів, адміністративним центром єпископства. На фундаменті було просто зазначено Monasterium (монастир), від якого пішла (сучасна) ретеророманська назва долини та містечка Мюштайр (романш. Müstair). Початково монастир був чоловічим, але вже з XII сторіччя він є монастирем жіночого ордену бенедиктинок.
![[node:title]](/sites/default/files/styles/640x320/public/default_images/default_0.JPG.webp?itok=aqV9zhFR)
Коментувати