Califato de Córdoba ( Кордовський халіфат )

Кордовський халіфат (араб. خلافة قرطبة‎, ісп. Califato de Córdoba, кат. Califat de Còrdova) — держава на Іберійському півострові, що існувала між 929 та 1031 роками.

Кордовський халіфат було засновано 929 року, коли Абд ар-Рахман III прийняв титул халіфа. Столицею халіфату було місто Кордова. Після 1031 року халіфат розколовся на кілька еміратів, найзначнішим з яких був Гранадський емірат, яким мусульманські володарі керували до 1492 року.

Період розквіту Кордовського халіфату припадає на X ст. Абдаррахман III не лише об'єднав Аль-Андалус, але й взяв під свій контроль християнські королівства на півночі Іберійського півострова. Абд-ар-Рахман ІІІ також зупинив просування Фатімідів у Марокко та на Іберійському півострові. У цей період посилилися дипломатичні стосунки з північноафриканськими племенами, північноіберійськими християнськими королівствами, з Францією, Німеччиною та Константинополем. Після смерті Абд-ар-Рахмана ІІІ 961 року халіфом став його син, 47-річний Аль-Хакам ІІ, який продовжив політику свого батька.

Смерть Аль-Хакама II 976 року стала початком кінця Кордовського халіфату. Перед своєю смертю Аль-Хакам ІІ зробив офіційним спадкоємцем свого 14-річного сина Гішама II (976–1008). Насправді замість Гішама ІІ державою керував радник Аль-Хакама ібн-Абі Амір.

Титул халіфа став символічним. У халіфаті розпочалися заворушення, з'явилося багато нелегітимних претендентів на престол. Останнім халіфом був Гішам III (1027–1031). Остаточно халіфат розпався на незалежні королівства (тайфи) 1031 року.