До 19 століття острів являв собою лише шматок скелі, на якому гніздилися птахи та часом знаходили притулок рибалки з сусідніх островів. Але все змінилося, коли в надрах скелі знайшли поклади вугілля.

Вже з 1887 року острів став промисловим центром. З 1887 по 1974 роки на ньому проживали люди, які займалися, переважно, видобутком корисних копалин. Крім видобутку вугілля, тут почали виробляти військову продукцію.

Вугільна промисловість почала процвітати у 1890 році, після купівлі острова компанією «Міцубісі», за 100 000 єн у місцевого власника Фукагорі. 1916 року на острові видобувалося 150 тисяч тонн вугілля на рік.

Концерн «Міцубісі» розробив проєкт підводного видобутку вугілля на острові Хасіма. 1895 року компанія відкрила нову шахту завглибшки 199 метрів, а в 1898 році ще одну. У результаті під островом утворився справжній лабіринт із підземно-підводних виробок завглибшки до 600 метрів нижче рівня моря.

Із розвитком промисловості територія острова збільшувалася штучним шляхом, за рахунок породи, що видобували з шахт та насипали на мілководдя.

До початку Другої світової війни вугільна шахта на острові Хасіма була одним з основних вугледобувних підприємств Японії. 1941 року на острові видобули 410 000 тонн вугілля.

У 1960-х роках перехід світової економіки з вугілля на нафту вдарив по вугільній промисловості Японії.

У 1974 році Міцубісі оголосила про закриття вугільних шахт Хасіми. Після цього острів покинули його мешканці.

За 87 років видобутку вугілля на острові, його добули 16,5 мільйона тонн.