У VI ст. до н. е. Каппадокія належала Мідії, згодом — увійшла до складу Персії. Після розгрому Дарія III Александром Македонським місцевий сатрап Аріарат оголосив себе незалежним царем. Столицею держави стало місто Гізіура.

У 322 р. до н. е. каппадокійці зазнали поразки від війська діадоха Евмена. Аріарат I потрапив у полон і був страчений. Небіж загиблого втік до Вірменії. У 302 р. до н. е. він повернувся, завдав поразки македонцям на чолі з Амінтою і коронувався під іменем Аріарата II. Певний час каппадокійські володарі змушені були визнавати зверхність сусіднього Понтійського царства, але у 255 до н. е. стали цілком незалежними.

Після Мітридатових війн держава потрапила під контроль римлян, які поступово позбавили її атрибутів незалежності. У 17 р. царя Архелая викликали до Рима і вбили, після чого країна була перетворена на римську провінцію.

 Каппадокія в складі Римської імперії

Каппадокія відома численними родовищами корисних копалин і сталими традиціями печерних поселень.