وادي الملوك
( Долина Царів )Доли́на Царі́в (араб. وادي الملوك Wādī al Mulūk; копт. ϫⲏⲙⲉ, трансліт. džēme), також відома як Доли́на бра́ми царі́в (араб. وادي ابواب المملوك Wādī Abwāb al Mulūk), — долина в Єгипті, де впродовж приблизно 500 років (з XVI століття до н. е. до XI століття до н. е.) викопували скельні гробниці для поховання фараонів і великих феодалів Нового царства стародавнього Єгипту (від вісімнадцятої до двадцятої династій).
Долина (ваді) лежить у центрі Фіванського некрополя, розташованого на західному березі Нілу, навпроти міста Фіви (біля сучасного Луксора). Складається з двох частин: Східної (з більшістю гробниць) і Західної долин.
Після відкриття 2005 року нової кам...Читати далі
Доли́на Царі́в (араб. وادي الملوك Wādī al Mulūk; копт. ϫⲏⲙⲉ, трансліт. džēme), також відома як Доли́на бра́ми царі́в (араб. وادي ابواب المملوك Wādī Abwāb al Mulūk), — долина в Єгипті, де впродовж приблизно 500 років (з XVI століття до н. е. до XI століття до н. е.) викопували скельні гробниці для поховання фараонів і великих феодалів Нового царства стародавнього Єгипту (від вісімнадцятої до двадцятої династій).
Долина (ваді) лежить у центрі Фіванського некрополя, розташованого на західному березі Нілу, навпроти міста Фіви (біля сучасного Луксора). Складається з двох частин: Східної (з більшістю гробниць) і Західної долин.
Після відкриття 2005 року нової камери та відкриття 2008 року ще двох входів до гробниць, станом на 2018 рік відомо 63 гробниці та камери (які за розміром перебувають у діапазоні від KV54, простої ями, до KV5, складної гробниці з понад 120 камерами). Долина була основним місцем поховання найвизначніших фараонів єгипетського Нового царства, а також низки привілейованих вельмож. Королівські гробниці прикрашені сценами з єгипетської міфології. Ці зображення дають ключ до зрозуміння вірувань і поховальних обрядів того періоду. Судячи з усього, майже всі гробниці були розкриті і пограбовані ще в давнину, але вони все ж дають уявлення про багатство і владу фараонів.
Ця територія з кінця XVIII століття стала центром археологічних і єгиптологічних досліджень. Досі її гробниці і поховання притягують увагу дослідників. У новітній час долина стала відомою завдяки відкриттю гробниці Тутанхамона (і поширеним щодо неї чуткам про прокляття фараонів), і є однією з найвідоміших археологічних пам'яток у світі. 1979 року, разом із залишками Фівського некрополя, ЮНЕСКО визнало долину світовою спадщиною. У Долині тривають розвідки, розкопки та консервація, й зовсім нещодавно відкрито новий туристичний центр.
Аль-Курн височіє над долиною.Над Фіванськими пагорбами височіє пік Аль-Курн[en], відомий стародавнім єгиптянам як ta dehent, або «Пік»[1]. Він має пірамідоподібну форму, і цілком імовірно, що нагадував єгиптянам піраміди Стародавнього царства, створені за понад тисячу років до появи перших царських поховань видовбаних тут[2][3]. Ізольоване положення долини ускладнило доступ до неї й дало змогу спеціальній поліції гробниць (Меджаї) охороняти некрополь[4].
Тоді як знакові комплекси пірамід на плато Гізи стали символом стародавнього Єгипту, більшість гробниць видовбані в скелі. Більшість пірамід та мастаб містять відділення, які йдуть нижче рівня землі. Крім того, в Єгипті існують повністю видовбані в скелі гробниці, створення яких припадає на часи стародавнього царства[5].
Після перемоги над гіксосами і возз'єднання Єгипту під владою Яхмоса I, фіванські правителі почали будувати складні гробниці, які віддзеркалювали їхню новознайдену силу[6]. Гробниці Яхмоса і його сина Аменхотепа I (їх точне місце перебування невідоме), ймовірно, були в некрополі фараонів сімнадцятої династії Дра Абу ель-Неґа[7]. Перші царські гробниці в долині належали Аменхотепові I (хоча її належність теж заперечується)[8] і Тутмосові I, чий радник, Інені, зазначає у своїй могилі, що він порадив цареві вибрати місце для могили в пустельній долині (про яку саме гробницю йдеться незрозуміло, але це, ймовірно, KV20 або KV38)[1].
Я подбав про викопування скельної гробниці його величності, самотньої, щоб ніхто не побачив, ніхто не почув[9]. 
Долину використовували для первинних поховань приблизно від 1539 року до н. е. до 1075 року до н. е. Вона містить не менше як 63 гробниці, починаючи від Тутмоса I (або, можливо, раніше, від часів правління Аменхотепа I) і закінчуючи Рамсесом X або XI, хоча у привласнених гробницях тривали не царські поховання[10].
Попри свою назву, Долина Царів також містить могили наближених вельмож, а також дружин і дітей вельмож та фараонів. Отож, лише близько 20 гробниць насправді містять останки царів[11]. За часів Рамсеса I (бл. 1301 р. до н. е.) будівництво розпочалося в окремій Долині Цариць[12].
Царський НекропольОфіційна назва цієї пам'ятки в стародавні часи була Великий і величний некрополь мільйонів років фараона, життя, сили, здоров'я на захід від Фів (див. нижче ієрогліфічне написання), або Ta-sekhet-ma'at (велике поле)[13].
На початку вісімнадцятої династії у долині ховали тільки царів, у великих гробницях. Якщо й ховали когось іншого, то в невеликій вибитій у скелі камері, поруч з усипальницею його господаря[9]. Гробницю Аменхотепа III побудовано в Західній долині, тоді як його син Ехнатон переніс будівництво своєї гробниці в Амарну, вважають, що недобудована WV25, можливо, спочатку призначалась йому[14]. З поверненням до релігійної ортодоксальності наприкінці XVIII династії, Тутанхамон, Ай і Хоремхеб повернулися в царський некрополь[15].
За часів дев'ятнадцятої та двадцятої династій кількість поховань збільшилася (як тут, так і в Долині Цариць); Рамсес II і пізніше Рамсес III побудували великі гробниці, які використано для поховання їхніх синів (KV5 і KV3 відповідно)[16][17]. Кілька царів не поховані в долині, або ж їхні гробниці досі не знайдено: Тутмос II, можливо, був похований у Дра Абу ель-Неґа (хоча його мумія була в Дейр-ель-Бахрі DB320)[18], поховання Сменхкара не знайдено, а Рамсес VIII, здається, похований в іншому місці.
За часів пірамід гробниця царя була пов'язана з заупокійним храмом, розташованим неподалік від піраміди. Коли гробниці царів стали розміщувати в таємному місці, то заупокійний храм перемістили далеко від поховання, ближче до культових місць у бік Фів[1]. Ці поминальні храми стали місцями відвідування під час різних фестивалів, що проводились у Фіванському некрополі. Найцікавіший з них — Прекрасне свято долини[en], під час якого священна барка Амона-Ра, його дружини Мут і сина Хонсу вирушала з храму в Карнаці, щоб відвідати похоронні храми померлих царів на Західному березі та їх святині у Фіванському некрополі[19].
Будівники та декоратори гробниць жили в селі Дейр-ель-Медіна, розташованому в невеликому ваді між цією долиною і Долиною Цариць, навпроти Фів. Робітники вирушали до гробниць різними маршрутами через Фіванські пагорби. Повсякденне життя цих працівників досить добре відоме і записане в гробницях, а також в офіційних документах[20]. Серед задокументованих подій, можливо, перший зареєстрований страйк працівників, записаний у Туринському папірусі про страйк[21][22].
↑ а б в Historical development of the Valley of the Kings in the New Kingdom. Theban Mapping Project. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 13 грудня 2006. ↑ Dodson (1991), pp.5-7 ↑ Reeves and Wilkinson (1996), p.17 ↑ Bierbrier (1993) p.39 ↑ Historical Development of Royal Cemeteries outside Thebes and inside Thebes (Early Dynastic-Second Intermediate Period). Theban Mapping Project. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 8 серпня 2008. ↑ Baines and Malik (2000), p.99 ↑ Strudwick and Strudwick (1999) p.94 ↑ Reeves and Wilkinson (1996), p.89 ↑ а б Weigall (1910), p.186 ↑ History of the Valley of the Kings (Third Intermediate Period-Byzantine Period). Theban Mapping Project. Архів оригіналу за 23 вересня 2008. Процитовано 7 серпня 2008. ↑ Siliotti (1996), p.29 ↑ Siliotti (1996), p.70 ↑ Siliotti (1997), pp. 12–13 ↑ Reeves and Wilkinson (1996), p.116 ↑ Development of Tombs, Part I. Theban Mapping Project. Архів оригіналу за 27 вересня 2008. Процитовано 8 серпня 2008. ↑ KV 5 History. Theban Mapping Project. Архів оригіналу за 28 жовтня 2008. Процитовано 7 серпня 2008. ↑ KV 3 (Son of Rameses III). Theban Mapping Project. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 7 серпня 2008. ↑ Cachette of the Royal Mummies, TT320. Russian Academy of Sciences - Network of the Centre for Egyptological Studies. Архів оригіналу за 27 березня 2007. Процитовано 5 грудня 2006. ↑ Strudwick and Strudwick (1999) p.78 ↑ Introduction to the Deir el-Medina Database. The Deir el-Medina Database. Leiden University. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 4 грудня 2006. ↑ Strudwick and Strudwick (1999) p.187 ↑ Pascal Vernus. Affairs and Scandals in Ancient Egypt. Bryn Mawr Classical Review. University of Pennsylvania. Архів оригіналу за 19 червня 2004. Процитовано 8 серпня 2008.
Коментувати