Власники

Будинок Міла був побудований для Розер Сегімон та її чоловіка Пере Міла. Розер Сегімон була багатою вдовою Хосепа Гвардіоли, індіанця або американця, колишнього колоніста, який повернувся з Південної Америки, розбагатівши на кавовій плантації в Гватемалі. Її другий чоловік, Пере Міла, був розробником, відомим своїм яскравим способом життя.[1]

Будівельний процес

У 1905 році Міла і Сегімон одружилися, і 9 червня Розер Сегімон купив будинок з садом площею 1835 квадратних метрів, розташований на Paseo de Gracia, 92. У вересні вони доручили Гауді побудувати для них новий будинок. Планували проживати на першому поверсі та здавати в оренду інші квартири. 2 лютого 1906 проект був представлений міській раді Барселони. Почалися роботи зі знесення раніше існуючого будинку замість його модернізації, як у випадку з Будинком Бальо.

Будівництво Каса Міла не було закінчено повністю через суперечки з інвестором. Попри це будівля повсюдно вважається найкращим витвором Гауді, в якому він повністю реалізував плоди свого досвіду.

Квартира на сьомому поверсі будівлі оформлена в стилі 20-х років XX століття і разом з горищним поверхом і терасою на даху доступна для відвідувачів. На інших поверхах розміщуються офіси, деякі квартири як і раніше займають жителі.

Під час громадянської війни в Іспанії, у будинку розмістилось керівництво Соціалістичної Об'єднаної партії Каталонії, чий генеральний секретар, Хуан Коморера і Солер розташовувався на першому поверсі.

У 1984 році будинок став першою із споруд XX століття, яка була включена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.