Баракоа — найстаріше місто і перша столиця Куби. Її заснував 15 серпня 1511 року іспанський конкістадор і перший губернатор Куби Дієго Веласкес[1].

Вважається, що Христофор Колумб вперше висадився на береги Куби 27 жовтня 1492 року в районі сучасного Баракоа. На користь цієї історії свідчить дерев'яний хрест, що нині перебуває у міському соборі; вік хреста (кінець XV століття) було підтверджено експертизою.

1518 року Баракоа стала центром новоствореного Баракоаського єпископства Католицької церкви. До його юрисдикції входили Куба, Луїзіана і Флорида. 28 квітня 1522 року єпископську катедру перенесли до Сантьяго, заклавши нову Сантьяго-де-Кубинську діоцезію. Внаслідок цього Баракоаське єпископство припинило існування[2].