Ба́нська Штя́вниця (словац. Banská Štiavnica, нім. Schemnitz, угор. Selmecbánya) — місто, громада, адміністративний центр округу Банська Штявниця, Банськобистрицький край, центральна Словаччина. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхи.
Назва походить від латинського виразу «Terra banensium» (земля гірників), який закріпився за околицями Штявниці.
Перший видобуток корисних копалин почався на місці Банської Штявниці ще в III столітті, імовірно кельтами. У 1156 році Банська Штявниця згадується як шахтарське містечко. У 1217 році вперше згадується видобуток срібла на околицях міста, в 1238 Банська Штявниця отримує міські права. У XIII столітті сюди приходять німецькі колоністи з Тіролю та Саксонії. 1443-го року місто знищив сильний землетрус. У середині XV століття виникають Старий і Новий Замок — укріплення проти турецьких набігів.
У 1627 році вперше у світовій історії при видобутку корисних копалин тут був застосований порох як вибухова речовина. У 1735 у Банській Штявниці виникає перша в Угорщині Гірнича школа, а в 1763 вищий навчальний заклад — Гірнича академія. Тут викладали найавторитетніші вчені, запрошені урядом Австро-Угорщини з різних країн Європи: гірничу справу вели Х. Деліус та І. Пайтнер, металургію — Н. Жакен, мінералогію — Й. Скополі, хімію — знаменитий А. Лавуазьє.
У 1782 році Банська Штявниця була третім найбільшим містом Угорщини після Братислави й Дебрецена.
На сьогодні Банська Штявниця втратила своє промислове значення, але є популярним туристичним місцем Словаччини.
Коментувати