Вознесенський собор (Алмати)

Вознесенський собор (каз. Вознесенск кафедралы шіркеуі) — православний храм в Алмати, на території Парку імені 28 гвардійців-панфіловців, один із двох кафедральних соборів Астанайської та Алматинської єпархії Російської православної церкви.

Був збудований у Пушкінському парку міста Вєрного Семиреченської області у 1904—1907 роках як кафедральний собор Туркестанської єпархії.

При висоті 41,4 (до підхресної кулі дзвіниці) або 54 м загалом це одна з найвищих дерев'яних церков світу; зразок сейсмостійкої споруди. Включено до списку пам'яток історії та культури Казахстану республіканського значення.

Вознесенський собор (каз. Вознесенск кафедралы шіркеуі) — православний храм в Алмати, на території Парку імені 28 гвардійців-панфіловців, один із двох кафедральних соборів Астанайської та Алматинської єпархії Російської православної церкви.

Був збудований у Пушкінському парку міста Вєрного Семиреченської області у 1904—1907 роках як кафедральний собор Туркестанської єпархії.

При висоті 41,4 (до підхресної кулі дзвіниці) або 54 м загалом це одна з найвищих дерев'яних церков світу; зразок сейсмостійкої споруди. Включено до списку пам'яток історії та культури Казахстану республіканського значення.

 
Руїни кам'яного старого собору, 1887 рік

Православний собор існував у Вієрному до найсильнішого землетрусу 1887 року, коли було зруйновано майже всі кам'яні споруди.[1][2]

Про необхідність нового православного собору міста Верного говорили ще перші владики Туркестанської єпархії наприкінці ХІХ століття; з питання велося листування, було складено проєкт та кошторис, проте його було здійснено лише на початку XX століття. 26 вересня 1903 року єпископ Туркестанський і Ташкентський Паїсій (Виноградов) освятив закладку храму.

1904 року почалося будівництво храму. 1907 року жителі Вєрного змогли оцінити унікальний витвір архітектури, який звели з деревини тянь-шанської ялини блакитного кольору.

Випробування жахливим землетрусом, який стався в грудні 1910 (у січні 1911 за новим стилем) року приміщення Вознесенського собору витримало благополучно: трохи просів кут дзвіниці та вибило шибки.[3]

Туркестанський Софійський кафедральний собор (згодом перейменований на Свято-Вознесенський) будувався в 1904—1907 роках інженером Андрієм Зєнковим[4][5] за проєктом архітектора Костянтина Борисоглібського[6]. Оригінальні конструкції висотної будівлі забезпечили надійність споруди під час землетрусу 1910 року. Воно було побудоване цілком із дерев'яних деталей, з'єднаних один з одним металевими виробами кріплення. «При грандіозній висоті, — писав Зєнков про собор, — він був дуже гнучкою конструкцією. Дзвіниця його гойдалася і гнулась, як вершина високого дерева і працювала, як гнучкий брус». Лише хрест, що погнувся, нагадує про пережитий землетрус.

 
Фото собору 1930 року

У травні 1905 року в соборі служив священником Євстафій Малаховський, у майбутньому священномученик.

Внутрішнє влаштування собору зробили в художніх майстернях Москви та Києва. Іконостас виконаний художником Миколою Хлудовим.

У 1927 храм був закритий радянською владою[7]. З 1929 використовувався як будівля Казахського центрального крайового музею[5]. У 1930-х роках у приміщенні собору розміщувалися також громадські організації. Дзвіниця собору використовувалася під антену для організації перших радіопередач в Алма-Аті. У 1976 відбулася перша в історії будівлі реставрація[7]. З 1985 року у зв'язку з переїздом Центрального музею Казахської РСР у нову будівлю в соборі розмістився концертно-виставковий павільйон (за іншими даними Алматинський музей історії та реставрації[5]).

Храм було повернуто Російській православній церкві урядом Республіки Казахстан і після реставраційних робіт у травні 1995 року в соборі було відновлено служби[5]. З липня 2017 року в соборі відбувалася масштабна реконструкція[8], що завершилася 28 жовтня 2020 року[9].

Городские хроники Алматы. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 2 липня 2022.  Исторические сведения о Покровском храме. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 2 липня 2022.  Вознесенский Кафедральный собор Алматы. www.centralasia-travel.com. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.  Архивированная копия. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 29 березня 2010.  а б в г Кафедральный собор // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0. (рос.) Кафедральный собор // Алма-Ата и алматинцы / Н. А. Букетова. — Алматы : Елнур, 2007. — С. 95. — 1000 прим. а б М. К. Козыбаев и др. Алма-Ата. Энциклопедия. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской Советской энциклопедии, 1983. — 608 с. — 60000 прим. В Вознесенском кафедральном соборе Алма-Аты, находящемся в стадии полномасштабной реставрации, состоялись рождественские богослужения. mitropolia.kz. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 березня 2019.  Завершилась реставрация Вознесенского кафедрального собора в Алматы — МК Казахстан. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020. 
Photographies by:
Сергей Марцынюк - CC BY-SA 3.0
Statistics: Position
1777
Statistics: Rank
70449

Коментувати

Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.

Безпека
497268351Click/tap this sequence: 2654

Google street view

Where can you sleep near Вознесенський собор (Алмати) ?

Booking.com
487.343 visits in total, 9.186 Points of interest, 404 Місця призначення, 28 visits today.