سنگنوشته بیستون
( Бегістунський напис )Бегісту́нський на́пис — клинописний текст на 400 рядків, вирізьблений на скелі Бегістун поблизу міста Керманшах у Західному Ірані за наказом перського царя Дарія І (522-486 до н. е.) давньоперською, вавилонською і еламською мовами.
У Бегістунському написі перелічуються території, що входили до складу держави Ахеменідів, розповідається про повстання народів проти перського панування (522-521 до н. е.) в Еламі, Мідії, Ассирії, Єгипті, Вірменії, Маргіані (Середня Азія) та про придушення цих повстань, а також про невдалий похід Дарія І у Скіфію. На значення Бегістунського напису для історичної науки вперше звернув увагу учений В. Ф. Діттель у 1842 році. Вивчення Бегістунського напису англійським ученим Г. К. Роулінсоном у 1845 році дало значний поштовх розвитку ассиріології.
Бегістунський напис — важливе історичне джерело для вивчення стародавньої історії народів Ірану, Закавказзя і Середньої Азії.
Коментувати